Ностальгія або що можна робити у Пилипці.

(2 Страниц)
1
2

[ Новая тема ] [ Ответить ]

[ Поиск по данной теме ]

Автор

Сообщение

termosua

На сайте с 30.05.2012
Репутация: 82
Сообщений 119
Пол: Мужской(28)
Город: Львів
Стиль: MTB:Enduro

13 дек 2016 в 21:46

Ностальгія за літом взяла верх і пальці засвербіли поділитись нею з вами. Попереджаю, що то більш розповідне відео про відпочинок ніж якесь мегО катання.

Ось так нас зустріли Пилипець, Гимба, Боржава, Великий Верх, Шипіт.
Халявні поляни бурівок кормили нас як своїх дітей. Туман надавав враження, що хтось накурив своєю електронкою, але водночас тішив мене. А повітрям неможливо було надихатись. Тому доводилось їсти його з туманом щоб максимум відчути його чистий смак без міських приправ.
Друзі, погода, добре проживання, гамання, гори, повітря і ровери - інгредієнти до запашної страви під назвою ''Відпочинок''.

Якщо коротко описати умови для тих хто там не був чи мало був, то вийде так:
1.Проживання
Жили в затишному будиночку з файними турботливими господарями. Завжди питали нас що б ми хотіли їсти. Ціни приємні, кімнат достатньо (якщо не зраджує пам'ять, до 160-ти за добу разом із жрачкою). Машини є де поставити і ровери також в безпеці.
До підйомника десть від 5-ти до 10-ти хв нозями.
2. Траси
Найперше дуже тішить, що є ''синя'' по якій новачки можуть себе впевнено відчувати і навчатись. Дівки наші викатали її як має бути за 4 дні. Хоч самі вони катаються не часто, але інколи, на трасі, я їх недооцінював

Мінуси ''синьої'' - практично не розвивається, на мою думку. Суто поправляють окремі фігури, повороти. Але то не біда. Траса катабельна.
''Чорна''
...А саме її нова ділянка - це blяtь ЗЛО! Чесно, обісратись можна. Люблю такі схили, але деякі попередні події заставляли мене берегтись і з'їжати поволі-поволі. Також приємно впливають на сприйняття нові ділянки ''чорної'', які переплітаються із ''синьою''.
Основна риса ''чорної'' - це те, що після кількох спусків яйця металізуються, а oчko бетонується (це типу level up до катання такий)
''Капітошка''
Люблю її за такий один спуск, по якому деколи тече вода, деколи каміння, і деколи роверист... Але він того вартує, якщо не навернутись.
А потім...Красота...Поляни, лісочки, кущі, камінці... і ,KURVA IBUCHI хіпі, які бігають під колесами, трясучи своми піськами-сіськами. Але то переважно на свята. Так то вони просто рови риють впоперек і каміння виставляють (важайте там, не навалюйте)

І також про В.Верх.
Лізти дорhена - сили ніhрена. Дійсно важко, дійсно довго. Але краєвиди та практична відсутність людей цього вартують. Спускатись також дуже круто! Виділяти на це треба цілий день, а ввечері ще можна встигнути дознущатись над тілом на ''чорній'' чи ''синій''. Після чого їда, душ, вино і ви в гамно.)

Отож бажаю всім мати таку компанію друзів з якими можна так проводити літній час!
Приємного перегяду!

Дирґин-мирґин