Захист прав при Інтернет купівлі [from kosto]

     
       Багато юзерів мені телефонує за вирішенням проблем при Інтернет купівлях.
       В більшості випадків для здійснення правової допомоги не вистачає, а в деяких випадках взагалі відсутні, документи/інформація по закупівлі. Це стало передумовою написання цієї статті.

      Ця стаття не є рекламою нашої юридичної компанії, а направлена на виховання правосвідомості серед байкерів.

I.      Що являє собою Інтернет-магазин і яка його правова природа?

          На сьогодні Інтернет є досить розповсюдженим явищем, в Україні зростає популярність покупок через Інтернет, широке коло споживачів здійснюють дистанційні покупки, за допомогою яких можливо полегшити собі життя, просто сидячи біля комп'ютера або мобільного телефону. Ми заощаджуємо час і не ходимо по магазинах, порівнюючи ціни й вибираючи товари, якщо це можна зробити за допомогою доступу через Інтернет за лічені хвилини. Такі покупки, як правило, відбуваються через Інтернет - магазини.

          Проте недавнє дослідження компанії Digital Guru, показало, що лише 14% (2,1 мільйона) українців, що користуються Інтернетом, здійснили хоча б одну купівлю в Інтернеті в 2012 році. За 85% покупок розплатилися готівкою під час отримання. У середньому один український Інтернет-покупець за рік на онлайн-шопінг витратив 714 доларів.

          Як говорить Вікіпедія (відзначимо, що законодавчого регулювання даної галузі в Україні дотепер немає), інтернет-магазином є місце у всесвітній системі об'єднаних комп'ютерних мереж, де відбувається прямий продаж товарів споживачеві (юридичній або фізичній особі), з врахуванням доставки. При цьому розміщення споживчої інформації, замовлення товару й оплата найчастіше здійснюються на сайті Інтернет-магазину. Однак, це не єдине трактування даного поняття.

          Інтернет – магазин - це інтерактивний веб-сайт, який рекламує товари або послуги, а безпосередньо менеджер або адміністратор Інтернет - магазину ухвалює замовлення на придбання товарів або послуг, виписує рахунок до сплати, при цьому, як правило, організовує доставку товару й контролює розрахунки з покупцем.

          По суті своїй Інтернет-магазин мало чим відрізняється від традиційної торговельної точки. Замість торговельного залу в такому магазині є сайт, на якому розміщені каталог товарів, прайс-листи, контакти продавця. Всі товари перебувають на складі, з якого покупець або сам їх забирає, або замовляє доставку поштою/кур'єром.

          Договір купівлі-продажу оформляється шляхом оформлення замовлення й виставлення рахунку, що може бути оплачений по-різному: післяплатою, готівкою на складі продавця або кур'єрові, за допомогою розрахункової картки покупця або електронних грошей. Виходячи із цього, можна зробити однозначний висновок, що торгівлю через Інтернет цілком можна віднести до продажів товарів на замовлення, що має деякі особливості, закріплені в Правилах продажу товарів на замовлення й поза торговельними або офісними приміщеннями, затверджених наказом Міністерства економіки України № 103 від 19.04.2007 року (надалі – Правила № 103).

          Якщо керуватися цим документом, Інтернет-торгівля має всі характерні риси продажу товарів на замовлення, оскільки в цьому випадку споживач містить договір купівлі-продажу товарів із продавцем на відстані за допомогою засобів дистанційного зв'язку або здійснює їхнє попереднє замовлення безпосередньо в продавця. До засобів дистанційного зв'язку в цьому контексті п. 1.2. Правил №103 відносить телекомунікаційні мережі, поштовий зв'язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть бути використані для укладення договорів на відстані.

          Роль договору тут грає замовлення, бланк якого, звичайно, повинен містити всі реквізити, що дозволяють ідентифікувати продавця, а саме: назва суб'єкта господарювання, його код ЄДРПОУ, банківські реквізити, юридична адреса, ІПН, номер свідоцтва платника ПДВ.

          Згідно ж п. 2.4 Правил №103, бланк замовлення повинен містити наступні дані: назву суб'єкта господарювання; найменування товару; ціну товару (за одиницю ваги, розфасовки, упакування, штуку й т.п.); кількість товару; загальну вартість покупки; вартість послуг, що надаються додатково; дату (час) виконання замовлення.

          Такий вид покупок значною мірою зменшує витрати, а також значно заощаджує час. Однак, незважаючи на такі переваги, споживачі все таки не довіряють Інтернет- магазинам, побоюючись того, що замовлений і оплачений товар не буде висланий або прийде інший товар, не буде  підходити, буде не того розміру, який потрібний, а при виникненні проблем їх не можна буде вирішити через Інтернет-магазин. Так, це дійсно може бути.

          Оскільки покупцем в Інтернет-магазині найчастіше є фізична особа, практично всі відносини в цій сфері підпадають під дію норм Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 року № 435-IV) й Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-XII (надалі – Закон).

  Це означає, що, згідно ч. 2 й 3 ст. 13 названого Закону, перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про:

1) найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії;

2) основні характеристики продукції;

3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати;

4) гарантійні зобов'язання та інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом продукції;

5) інші умови поставки або виконання договору;

6) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг;

7) вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу;

8) період прийняття пропозицій;

9) порядок розірвання договору.

          Ця інформація повинна бути надана в письмовому (у т.ч. електронному) виді.

          Щодо товарів, придбаних через всесвітню павутину, також застосовується гарантійний строк, протягом якого виробник/продавець приймає на себе зобов'язання по безкоштовному ремонту або заміні продукції у зв'язку з введенням її в обіг. Якщо мова йде про продукцію, споживчі властивості якої можуть згодом погіршуватися, і яка може становити небезпеку для життя, здоров'я, майна споживачів, для неї встановлюється строк придатності, що збігається з гарантійним.

          Варто звернути увагу, що, відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону «Про захист прав споживачів», якщо на продукцію не встановлені гарантійні строки або строк придатності, споживач має право пред'явити продавцеві (виробникові, виконавцеві) відповідні вимоги за умови, що недоліки були виявлені протягом двох років.

          Крім того, не варто забувати, що при виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті, а при обміні - обчислюється заново від дня обміну.

          Виявивши протягом установленого гарантійного строку недоліки, споживач має право вимагати пропорційного зменшення ціни; безкоштовного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. При цьому на час ремонту покупцеві на його письмову вимогу надається товар аналогічної марки незалежно від моделі - правда, лише у випадках, якщо покупка входить у затверджений постановою Кабміну №172 від 19.03.1994 року перелік товарів, з яких утворюється обмінний фонд.

          Збільшення кількості покупок через Інтернет в Україні гальмується через безліч чинників. Один з основних – українці мало знають про те, як купувати в Інтернеті, не довіряють продавцям і бояться стати жертвами шахраїв.

          Багатьох відлякує той факт, що при купівлі через Інтернет не можна побачити продавця, немає особистого контакту. Крім того, немає можливості побачити товар на власні очі, впевнитися в його якості.

          Необхідно зрозуміти, що, купуючи товари або послуги в Інтернеті, ви маєте бути такими ж пильними, як і при купівлі товарів або послуг у роздріб в звичайних магазинах. Тому, треба звертати увагу на вибір місця купівлі і певні ознаки, які вкажуть на шахраїв, а також інші превентивні заходи.

            Тому наведемо деякі основні правила, які допоможуть не стати жертвами шахраїв.

Кредитні картки пропонують більш досконалий захист від несанкціонованих покупок. Поширений метод захисту ваших грошей на картковому рахунку від Інтернет-шахраїв — це встановлення ліміту на розрахунки карткою в Інтернеті. Найчастіше, вже за випуску картки на ній встановлений певний розмір ліміту за умовчуванням, який в майбутньому ви можете змінювати на свій розсуд.

Однак, попри всі технічні нововведення щодо захисту онлайн-платежів, експерти констатують, що безпечними розрахунки в Інтернеті стануть лише тоді, коли самі власники пластику дотримуватимуться правил безпеки.

Такими правилами, зокрема, є:

• не надавайте повні реквізити своєї платіжної картки (серед яких код CVV2/CVC2) стороннім особам, навіть якщо вони представляються працівниками банку або правоохоронних органів;
• не вводьте реквізити своєї карти на підозрілих сайтах, наприклад, якщо вам повідомляють про виграш і просять вказати реквізити картки для зарахування призу;
• купуйте тільки зі свого особистого комп'ютера, не користуйтеся для цього послугами інтернет-кафе;
• регулярно оновлюйте антивірусні програми на вашому комп'ютері і перевіряйте його на наявність шкідливих програм;
• за введенні даних карти для оплати в Інтернеті переконайтеся, що використовується безпечне з'єднання (адреса сайту в адресному рядку починається з https://) і сертифікат шифрування сайту дійсний;
• після оплати в Інтернеті заблокуйте картку для онлайн-платежів або встановіть нульовий ліміт на такі операції;
• підключіть послугу СМС-повідомлення про проведені транзакції;
• якщо ви підозрюєте, що дані карти потрапили до рук шахраїв, або виявили невідомі списання коштів з вашої картки, негайно зверніться в банк для блокування картки і подальшого її перевипуску.

          Адже навіть якщо ви стали жертвою Інтернет-шахрая, свої права відстояти можна. Наприклад, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», товар можна повернути протягом 14 днів із моменту покупки, якщо його не використовували, упаковка не пошкоджена і маєте чеки та інші документи. Не варто викидати квитанцію про здійснення покупки, адже саме вона підтверджує факт купівлі того чи іншого товару.

          Що робити, якщо продавець відмовляється видати чек?

          У цьому випадку, якщо покупка важлива й немає можливості від неї відмовитися, попросіть продавця хоча б на коробці, у яку впакований товар, написати найменування товару, його вартість, дату покупки, своє прізвище. Тоді можна буде щось довести.

           Тому, перш ніж робити покупки через Інтернет - магазини, треба згадати про свої права.

          Згідно п. 11 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача розглядаються після пред'явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлений гарантійний строк, - технічного паспорту або іншого документа, який його заміняє, з позначкою про дату продажу. При продажі товару продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ установленої форми, що засвідчує факт покупки, з оцінкою про дату продажу; це відноситься і до покупок, здійснених в Інтернет - магазинах.

           Тому завжди необхідно зберігати товарний (касовий) чек, квитанції, жетони, акти виконаних робіт, також бажано зберігати свідоцтва суб'єктів підприємницької діяльності, фотографії, відеокадри, записи на диктофоні, усе, що може підтвердити факт покупки. Чим більше таких документальних доказів, тим більше шансів на успіх для відстоювання своїх прав у випадку їх порушення.

ЮРИСТ З ПОРТФЕЛЕМ МОЖЕ ЗАРОБИТИ ЗНАЧНО БІЛЬШЕ ГРОШЕЙ, НІЖ ЗАГІН ГАНГСТЕРІВ З ПІСТОЛЕТАМИ
(М.Пьюзо \"Хрещений батько\"

я прямо прослезился от этой фразы...)))

Рад, что информация, изложенная в статье, актуальна.

Это уже не первая моя попытка повышения правового образования на ХБ, так что если есть для Вас актуальные тематики, пишите мне в ЛС, я рассмотрю варианты и возможно еще по какому то актуальному вопросу выложу информацию.

Адвокат всея ХБ

kosto

ЮРИСТ З ПОРТФЕЛЕМ МОЖЕ ЗАРОБИТИ ЗНАЧНО БІЛЬШЕ ГРОШЕЙ, НІЖ ЗАГІН ГАНГСТЕРІВ З ПІСТОЛЕТАМИ
(М.Пьюзо \"Хрещений батько\"